Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Шумаков А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
1.

Шумаков А. В. 
Шуточное приветствие участникам конференции радиологов в Луганске [Електронний ресурс] / А. В. Шумаков // Радіологічний вісник. - 2012. - № 4. - С. 7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2012_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 210.172 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Шкондин Л. А. 
Комплексная лучевая диагностика при камнях в мочеточнике [Електронний ресурс] / Л. А. Шкондин, А. В. Шумаков, М. Л. Шкондина, Е. Н. Чуканов, М. А. Копытин, J. I. Wilson // Променева діагностика, променева терапія. - 2012. - № 4. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2012_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 431.073 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Шкондин Л. А. 
Комплексная лучевая диагностика аномалий развития почек (нефроптоз) [Електронний ресурс] / Л. А. Шкондин, А. В. Шумаков, М. Л. Шкондина // Променева діагностика, променева терапія. - 2011. - № 3-4. - С. 71-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pdpt_2011_3-4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.041 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Шкондин Л. А. 
Ультразвуковая и компьютерная томография в обнаружении камней в мочеточнике [Електронний ресурс] / Л. А. Шкондин, А. В. Шумаков, М. Л. Шкондина, J. I. Wilson, Е. Н. Чуканов // Український медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 4. - С. 200-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2012_15_4_63
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.118 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Шумаков А. В. 
Профилактика острого повреждения почек у больных с острым коронарным синдромом с подъемом сегмента ST, перенесших чрескожное коронарное вмешательство: сравнение влияния розувастатина и аторвастатина (исследование "случай – контроль") [Електронний ресурс] / А. В. Шумаков, А. Н. Пархоменко, Я. М. Лутай, А. А. Степура, А. А. Скаржевский // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 229.265 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Шумаков А. В. 
Нефропротекторный эффект кверцетина у больных с острым коронарным синдромом с элевацией сегмента ST после перкутанных коронарных вмешательств: результаты анализа "случай – контроль" [Електронний ресурс] / А. В. Шумаков, А. Н. Пархоменко, С. Н. Кожухов, А. А. Сопко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 63-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_7
Мета роботи - за допомогою ретроспективного аналізу оцінити вплив внутрішньовенної форми кверцетину на показники функції нирок та частоту розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН) у хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST, яким було проведено коронароангіографію із застосуванням рентгеноконтрастних агентів. Проведено ретроспективний аналіз двох груп, автоматично відібраних з когорти 254 хворих з гострим інфарктом міокарда: 24 пацієнти в групі терапії кверцетином та 24 пацієнти в групі контролю (хворі досліджуваних груп були подібні за 7 клінічними ознаками). Вивчено динаміку рівня креатиніну крові у 1-шу та на 3-тю - 5-ту добу захворювання, а також показники клінічного перебігу гострого періоду інфаркту міокарда. Приріст рівня креатиніну плазми крові відзначено в 37,5 % випадків у групі лікування кверцетином та в 56,5 % випадків у групі контролю (при середніх значеннях приросту (16,8 +- 2,7) % та (32,3 +- 6,0) % відповідно, P << 0,05). Розвиток ГПН (підвищення рівня креатиніну <$E symbol У~44> мкмоль/л або <$E symbol У~25> % від початкового) відзначено у 4,2 % хворих групи лікування кверцетином та у 33,3 % хворих групи контролю (P << 0,05). При цьому кумулятивна кількість негеморагічних ускладнень гострого інфаркту міокарда упродовж 2 - 10 діб становила 11 з 24 у групі лікування кверцетином та 20 з 24 у групі контролю (P << 0,01). Висновки: застосування внутрішньовенної форми кверцетину в гострий період інфаркту міокарда асоційоване з меншою частотою розвитку ГПН та з більш сприятливим клінічним перебігом захворювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 150.155 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Шумаков А. В. 
Влияние наличия критериев метаболического синдрома на течение раннего и отдаленного постинфарктного периода у больных с инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST [Електронний ресурс] / А. В. Шумаков, А. Н. Пархоменко, Е. В. Довгань, О. С. Гурьева // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 3. - С. 60-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_3_8
Цель работы - оценить клиническое значение наличия метаболического синдрома (МС) у больных с острым инфарктом миокарда (ОИМ) для течения постинфарктного периода и его влияния на прогноз на основе ретроспективного анализа сопоставимых пар пациентов. Ретроспективный анализ базы из 820 случаев ОИМ с элевацией сегмента ST включал: оценку наличия основных факторов риска согласно шкалам TIMI, GRACE, PURSUIT и компонентов МС при поступлении (наличие сахарного диабета и/или повышение уровня глюкозы >> 7 ммоль/л, избыточная масса тела, артериальная гипертензия, нарушение липидного спектра крови), а также оценку показателей клинического течения госпитального периода ОИМ, лечения и результатов отдаленного наблюдения за пациентами с учетом случаев кардиальной смерти. Путем автоматизированного подбора пар были сформированы группа 1 (n = 41, пациенты с МС) и группа 2 (n = 123, пациенты без МС), сопоставимые по следующим 13 факторам риска: возраст, рост, наличие сердечной недостаточности, курение, снижение систолического артериального давления в 1-е сутки ОИМ, локализация поражения по ЭКГ, пиковый уровень МВ-фракции креатинфосфокиназы и АСТ, наличие в анамнезе стенокардии напряжения и периода нестабильной стенокардии перед ОИМ, наличие инфаркта миокарда в анамнезе, частота сокращений сердца в 1-е сутки ОИМ, скорость клубочковой фильтрации по формуле CKD-EPI в 1-е сутки ОИМ, мужской пол. Группа 1 характеризовалась более тяжелым клиническим течением ОИМ, а также более интенсивной госпитальной терапией (включавшей более частое назначение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и статинов). К 10-м суткам заболевания больные группы 1 имели более низкие показатели конечнодиастолического индекса ((59,1 +- 2,55) по сравнению с (66,50 +- 2,38) мл/м<^>2 в группе 2; p << 0,05), конечносистолического индекса ((31,90 +- 1,79) по сравнению с (37,50 +- 1,89) мл/м<^>2 в группе 2; p << 0,05) и тенденцию к более низкой 3-летней смертности (4,9 % по сравнению с 17,1 %; p = 0,05). Выводы: наличие у больных с ОИМ сопутствующего МС сопряжено с более тяжелым течением острого периода заболевания, но в силу более интенсивной кардиальной терапии в этой группе больных отмечается более благоприятное течение постинфарктного периода.
Попередній перегляд:   Завантажити - 228.055 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського